Кінезіотейпування


Методика була розроблена в 1973 році американським доктором японського походження Кеnzo Каsе (Кензо Касі), який поставив перед собою завдання розробити новий метод тейпування, який би не обмежував свободу руху, як класичні тейпи. Вперше методика себе зарекомендувала і була представлена на олімпіаді в Сеулі в 1988 році. Після цього вона завоювала не тільки країни Азії, але й всю Європу, де почала широко використовуватися лікарями різних спеціальностей.

Кінезіотейпи - це еластичні стрічки, виконані з 100% бавовни, покриті гіпоалергенним клеючим гелем на акриловій основі. Вони накладаються на шкіру і при температурі тіла клей активізується. Кінезіотейпи еластичні розтягуються на 30-40% від своєї первинної довжини, по товщині і еластичності вони наближені до властивостей людської шкіри. Оскільки бавовна - дихаючий матеріал, тейпи можна залишати на шкірі до 2 тижнів. При цьому пацієнт абсолютно не обмежений у рухах, тейпи легко переносять контакт з вологим середовищем і швидко висихають.

    Показання:
  • реабілітація після травм;
  • наявність больового синдрому;
  • підтримка м'язово-фасціального сегмента після проведення сеансів мануальної терапії;
  • порушення м'язового тонусу, в комплексній реабілітації при травмах, ДЦП, парезі Ерба, захворюваннях опорно-рухового апарату;
  • полегшення навантаження на м'язи, зв'язки, суглоби для профілактики спортивних травм.
    Протипоказання
  • індивідуальна непереносимість;
  • захворювання шкіри;
  • захворювання серцево-судинної системи в ступені суб- декомпенсації;
  • тяжкі захворювання нирок;
  • тяжкі форми цукрового діабету;
  • тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок.

    Існують наступні види тейпування:
  1. Функціональне спортивне (бойове) тейпування.
    Мета: зменшення навантаження на м'язи, зв'язки, суглоби; є профілактикою спортивних травм. Накладається безпосередньо на період виконання поставлених спортивних завданнь, перед змаганнями, перед боєм в контактних єдиноборствах. Для зменшення навантаження на м'язи.
  2. Лікувальне імобілізаційне тейпування.
    Мета: обмеження руху в травмованої області, для лікування або запобігання ускладнень. Може застосовуватися для функціонального лікування травм або захворювання опорно-рухового апарату. Залежно від виду травми і накладеного тейпа спортсмен після тейпування може продовжити участь у змаганнях або це може бути заборонено.
  3. Реабілітаційне кінезіотейпування:
    Мета: для лікування м'язових і суглобових травм, набряків, синців, больового синдрому. Заснований на застосуванні еластичного запатентованого кінезіотейпа, який по товщині і еластичності наближений до властивостей шкіри. Тейп легко клеїться на гіпоалергенну клейову основу, розтягується, не заважаючи рухам, при рухах покращує лімфоток і кровообіг в зоні.


Основним моментом методики є моделювання м'язово-фасціального сегмента за допомогою певного натягу та напрямку при наклеюванні тейпів.

    Існує декілька видів накладення тейпів, основні з них:
  1. М'язово-фасціальний кінезіотейпінг. Має тонізуючу і релаксуючу дію (залежно від напрямку і сили натягу тейпа). Використовуються аплікації у вигляді І-образних і Y-образних смуг.
  2. Коригуючий кінезіотейпінг. Є декілька технік залежно від поставлених завдань: лімфатична корекція, фасціальна, зв'язкова, сухожилкова, механічна, функціональна. Застосовуються віялоподібні, павутинні дірчасті і комбіновані аплікації.

Тейп забезпечує постійну підтримку м'язів і сухожилок, сприяє зменшенню болю і вираженості запального процесу, розслаблює перенапружені і втомлені м'язи, прискорює природний процес їх відновлення, а також «нав'язує» правильний стереотип руху. При цьому дана методика не обмежує свободу руху і дозволяє вести звичайний спосіб життя.