Ерготерапія це комплекс реабілітаційних заходів, які направлені на відновлення повсякденної діяльності пацієнта враховуючи його фізичні обмеження. До повсякденної діяльності відносяться: самообслуговування, продуктивна діяльність та дозвілля (відпочинок, вільний час).
Головна мета – досягнення максимальної самостійності і незалежності пацієнтами з обмеженими можливостями.
Цей вид діяльності скерований на:
1. Виявлення наявних порушень, відновлення або розвинення функціональних можливостей людини, які необхідні в повсякденному житті (активності).
2. Допомогу людині з обмеженими можливостями стати максимально незалежною у повсякденному житті шляхом відновлення (розвитку) втрачених функцій, використання спеціальних пристосувань, а також адаптації до навколишнього середовища.
3. Створення оптимальних умов для розвитку і самореалізації людини з обмеженими можливостями через його «зайнятість» в різних сферах життєдіяльності і, зрештою, поліпшення його якості життя.
В ерготерапія термін «зайнятість» відноситься не тільки до праці або праце терапії. Термін «зайнятість», в контексті ерготерапії, характеризує різні види діяльності, котрі зустрічаються в житті кожної людини і надають їй сенс. Зайнятість в ерготерапії розділяють на активність в повсякденному житті, активність в роботі і продуктивній діяльності, активність в грі, відпочинку та захопленнях.
Активність в повсякденному житті включає в себе:
прийом їжі;
одягання;
самодогляд ( догляд за волоссям, вмивання, чистка зубів, використання туалету та інше);
дотримання правил необхідних для підтримання та збереження здоров'я;
соціалізацію;
функціональну соціалізацію та рухливість;
можливість бути мобільним в суспільстві;
Активність в роботі та продуктивній діяльності:
виконання домашніх обов'язків (догляд за одягом, прибирання квартири, приготування їжі, підтримка чистоти та безпечне проживання в квартирі);
піклування про інших людей;
можливість навчатися чого-небудь нового;
дослідницькі види діяльності (вибір спеціальності, пошук роботи, виконання роботи, добровільна участь в чому-небудь).
Активність в грі, відпочинку і захопленнях:
можливість вибору гри, відпочинку, захоплень;
можливість виконувати необхідні дії під час відпочинку та гри.
Ерготерапія це активний метод реабілітації, оскільки пацієнту під наглядом спеціаліста пропонують діяти здебільшого самостійно. Ерготерапевтичні заняття при реабілітації дітей – це терапевтичне використання практичних дій з повсякденного життя, До них відносяться розвиток навичків самообслуговування, продуктивна діяльність, гра, розвиток самостійності. Дитину необхідно підтримувати в розвитку своєї самостійності і своєї самореалізації.
Ерготерапія:
приймає вид гри для досягнення більшої мотивації з боку дитини та для покращення, таким чином, також успіхів у навчанні.
грунтується на ігрових формах і направлена на повсякденне життя і на діяльність, щоб дитина могла переносити пережите також і на інші життєві ситуації.
адаптується до індивідуального рівня розвитку дитини, робить наголос на його сильні сторони і орієнтується на його потреби.
під час занять необхідно поступово підвищувати рівень складності занять(від легкого до складного), для чого необхідно визначити тривалість їх виконання, інтенсивність фізичних та розумових зусиль.
співпраця з батьками являється важливою складовою частиною терапії. Батьків активно втягують в процес сприяння розвитку дитини, координуючи їх дії, щоб зміст терапії можна було реалізувати і в повсякденному житті
Мета застосування ерготерапії в комплексній реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи:
- попередження деформацій, які викликані порушенням
тонусу і обмеженням позиції;
- пригнічення патологічних рухів та покращення статури;
- зменшення патологічних установок в суглобах та формування симетричного положення тулуба (див мал. 5);
- досягнення максимального об'єму рухів, сили м'язів і координації;
- відновлення діяльності двох або однієї ураженої кінцівки;
- відновлення діяльності вказівного пальця уражених кінцівок (див.мал.6);
- досягнення максимальної незалежності в самообслуговуванні;
- покращення функціональних навиків.
Головна мета – досягнення максимальної самостійності і незалежності пацієнтами з обмеженими можливостями.
Цей вид діяльності скерований на:
1. Виявлення наявних порушень, відновлення або розвинення функціональних можливостей людини, які необхідні в повсякденному житті (активності).
2. Допомогу людині з обмеженими можливостями стати максимально незалежною у повсякденному житті шляхом відновлення (розвитку) втрачених функцій, використання спеціальних пристосувань, а також адаптації до навколишнього середовища.
3. Створення оптимальних умов для розвитку і самореалізації людини з обмеженими можливостями через його «зайнятість» в різних сферах життєдіяльності і, зрештою, поліпшення його якості життя.
В ерготерапія термін «зайнятість» відноситься не тільки до праці або праце терапії. Термін «зайнятість», в контексті ерготерапії, характеризує різні види діяльності, котрі зустрічаються в житті кожної людини і надають їй сенс. Зайнятість в ерготерапії розділяють на активність в повсякденному житті, активність в роботі і продуктивній діяльності, активність в грі, відпочинку та захопленнях.
Активність в повсякденному житті включає в себе:
прийом їжі;
одягання;
самодогляд ( догляд за волоссям, вмивання, чистка зубів, використання туалету та інше);
дотримання правил необхідних для підтримання та збереження здоров'я;
соціалізацію;
функціональну соціалізацію та рухливість;
можливість бути мобільним в суспільстві;
Активність в роботі та продуктивній діяльності:
виконання домашніх обов'язків (догляд за одягом, прибирання квартири, приготування їжі, підтримка чистоти та безпечне проживання в квартирі);
піклування про інших людей;
можливість навчатися чого-небудь нового;
дослідницькі види діяльності (вибір спеціальності, пошук роботи, виконання роботи, добровільна участь в чому-небудь).
Активність в грі, відпочинку і захопленнях:
можливість вибору гри, відпочинку, захоплень;
можливість виконувати необхідні дії під час відпочинку та гри.
Ерготерапія це активний метод реабілітації, оскільки пацієнту під наглядом спеціаліста пропонують діяти здебільшого самостійно. Ерготерапевтичні заняття при реабілітації дітей – це терапевтичне використання практичних дій з повсякденного життя, До них відносяться розвиток навичків самообслуговування, продуктивна діяльність, гра, розвиток самостійності. Дитину необхідно підтримувати в розвитку своєї самостійності і своєї самореалізації.
Ерготерапія:
приймає вид гри для досягнення більшої мотивації з боку дитини та для покращення, таким чином, також успіхів у навчанні.
грунтується на ігрових формах і направлена на повсякденне життя і на діяльність, щоб дитина могла переносити пережите також і на інші життєві ситуації.
адаптується до індивідуального рівня розвитку дитини, робить наголос на його сильні сторони і орієнтується на його потреби.
під час занять необхідно поступово підвищувати рівень складності занять(від легкого до складного), для чого необхідно визначити тривалість їх виконання, інтенсивність фізичних та розумових зусиль.
співпраця з батьками являється важливою складовою частиною терапії. Батьків активно втягують в процес сприяння розвитку дитини, координуючи їх дії, щоб зміст терапії можна було реалізувати і в повсякденному житті
Мета застосування ерготерапії в комплексній реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи:
- попередження деформацій, які викликані порушенням
тонусу і обмеженням позиції;
- пригнічення патологічних рухів та покращення статури;
- зменшення патологічних установок в суглобах та формування симетричного положення тулуба (див мал. 5);
- досягнення максимального об'єму рухів, сили м'язів і координації;
- відновлення діяльності двох або однієї ураженої кінцівки;
- відновлення діяльності вказівного пальця уражених кінцівок (див.мал.6);
- досягнення максимальної незалежності в самообслуговуванні;
- покращення функціональних навиків.
